uu.seUppsala University Publications
Change search
CiteExportLink to record
Permanent link

Direct link
Cite
Citation style
  • apa
  • ieee
  • modern-language-association
  • vancouver
  • Other style
More styles
Language
  • de-DE
  • en-GB
  • en-US
  • fi-FI
  • nn-NO
  • nn-NB
  • sv-SE
  • Other locale
More languages
Output format
  • html
  • text
  • asciidoc
  • rtf
Shouldn’t, Wouldn’t, Couldn’t?: Analysing the Involvement of Domestic Elite Giving in the Ukrainian Protests 2013-2014
Uppsala University, Disciplinary Domain of Humanities and Social Sciences, Faculty of Social Sciences, Department of Economic History.
(English)In: East/West: Journal of Ukrainian Studies, ISSN 2292-7956Article in journal (Refereed) Submitted
Abstract [en]

This is a study of the agency of philanthropic organizations initiated by wealthy elite actors during rapid socio-political change. The case studied is the Ukrainian Maidan protests of 2013–2014. Those who protested strived for values of social change and democratization that were similar to what was being purported by the majority of the domestic wealthy elites’ philanthropic organizations during the years leading up to the protests. However, since the protesters also specified one particular aim as “de-oligarchization”, the involvement of these philanthropic organizations was not self-evident. What did these organizations do at this critical point? To what extent can actions or inactions be explained by institutional and framework constraints, the motivation of the individual actors, and the legitimacy of the organizations in the eyes of the civic sector activists? Findings show that while the oligarchs could not be invisible, they stayed in a position in which they could deny the responsibility of specific action. Due to a wish to stay apolitical, the degree of involvement with the Maidan is more closely connected to the personal values of the employees, than to official statements of the organizations. Nevertheless, the actions of the foundations as organizational entities were largely directed by their respective founders. This indicates the dependence of the philanthropic organization on the political affiliation of the founder, rather than the framed ambition of the foundation, rendering it also hard to see these foundations as a force for social change. The findings suggest that just like philanthropic organizations in other institutional contexts, their impact on social movements is marginal. 

Place, publisher, year, edition, pages
Edmonton, Alberta, Canada.
Keywords [en]
Philanthropy, oligarchs, foundations, social movements
National Category
Economic History Social Sciences Interdisciplinary
Identifiers
URN: urn:nbn:se:uu:diva-355059OAI: oai:DiVA.org:uu-355059DiVA, id: diva2:1223721
Funder
Swedish Institute, 21687/2017Stiftelsen Olle Engkvist Byggmästare, 2015/162Available from: 2018-06-25 Created: 2018-06-25 Last updated: 2018-07-31
In thesis
1. From Oligarch to Benefactor?: Legitimation Strategies among the Wealthy Elite in Post-Soviet Ukraine
Open this publication in new window or tab >>From Oligarch to Benefactor?: Legitimation Strategies among the Wealthy Elite in Post-Soviet Ukraine
2018 (English)Doctoral thesis, comprehensive summary (Other academic)
Abstract [en]

This thesis explores how wealthy actors in post-Soviet Ukraine seek to legitimize their extraordinary positions in society. It argues that they attempt to create legitimacy by setting up private philanthropic foundations, in this thesis also termed giving organizations. This act of social responsibility needs visibility, which is obtained through conspicuous projects and promotion in media. The period studied stretches from the 1990s up until 2016, post-Maidan, allowing for an investigation of the dynamics of legitimation strategies during relative stability and political turmoil. How do they organize their giving initiatives? What image are they trying to build and how do they control it? Furthermore, what are the studied actors’ and their giving organizations’ attitudes toward the state and what role do they claim to have in society? These questions guide the four studies in this compilation thesis. The first essay analyses the institutionalization of the giving initiatives, while the second is a study of how the wealthy elite control their image via media. The third article investigates the self-presented justification logics for engaging in such matters as giving. The final essay looks at the action of the giving organizations during political turmoil and the perception of these among civil society activists.

The thesis contributes to the understanding of legitimation strategies of oligarchs and the role of elite giving in transition economies as well as in social change movements. Elucidating the concept of the oligarch, the findings show how the giving organizations of different subdivisions of the wealthy elite demonstrate diverse combinations of compensating the state, competing with the state and changing the state. Distinct socially and geographically defined audiences are targeted depending on political ambition and a shifting political context, in which the waves of democratization have had an influence on legitimation efforts. The invisibility of oligarchs during the nation-wide protests in 2013–2014, together with their conformation to norms in society, suggests that they are not drivers of change but rather adapters to public opinion. Moreover, the political dependency of elite giving confirms that the phenomenon is a part of the intertwined relations between politics and business.

Abstract [uk]

У фокусі цього дисертаційного дослідження прагнення багатих осіб пострадянської України легітимізувати свої надзвичайні позиції в суспільстві. Я стверджую, що вони намагаються це зробити через участь у благодійній діяльності та демонстрацію соціальної відповідальності завдяки масштабним проектам та популяризацію такого іміджу в мас медіа. Як вони організовують таку діяльність? Який образ вони намагаються побудувати і як вони це контролюють? Як ці особи та організації, яким вони надають допомогу, ставляться до держави і яку роль вони прагнуть відігравати в суспільстві? Ці питання формують основу для чотирьох досліджень цієї дисертації. Перша частина – це аналіз інституціалізації благодійних ініціатив. Друга частина містить дослідження того, як заможна еліта контролює свій імідж через медіа. Третя частина досліджує логіку обґрунтування самооцінки участі в благодійності. Нарешті, у фінальному есе розглядається діяльність інституціалізованих благодійних організацій під час політичних потрясінь та сприйняття цих організацій громадськими активістами. Дослідження охоплює період з 1990-х років до 2016 року, після Євромайдану, та уможливлює аналіз динаміки стратегій легітимізації в умовах стабільності та політичних потрясінь.  

Дисертація робить внесок у розуміння легітимізації стратегій олігархів та благодійності з боку еліт у країнах, що розвиваються, а також їх ролі в рухах за соціальні зміни. Результати дослідження демонструють, що актори по-різному визначають свої цільові аудиторії, як у суспільному, так і в географічному сенсі, залежно від своїх політичних амбіцій та змін політичного контексту та під впливом різних хвиль демократизації. Невидимість заможних еліт під час загальнонаціональних акцій протесту в 2013-2014 роках разом із дотриманням норм з їхнього боку дають підстави припустити, що заможні еліти не є рушіями соціальних змін у напрямку демократизації, а радше реагують них. Також дослідження демонструє, як різні підрозділи благодійних організацій, заснованих заможними елітами, відіграють роль компенсування ролі держави, конкурента держави або змінюють державу.  

Abstract [sv]

Den här avhandlingen undersöker hur den ekonomiska och politiska eliten i Ukraina försöker legitimera sina extraordinära positioner i samhället. Argumentet är att de försöker skapa legitimitet genom att engagera sig i välgörenhet som en variant av socialt ansvarstagande. De synliggör detta sociala ansvarstagande genom storstilade projekt och förmedlar bilden av välgöraren via egna mediekanaler. Hur organiserar de sin välgörenhet? Vilken är bilden som de försöker skapa och hur kontrollerar de den? Vilka är de studerade aktörernas och deras givarorganisationers attityder gentemot staten och vilken roll hävdar de att de har i samhället? Dessa frågorna besvaras i den här sammanläggningsavhandlingens fyra studier. Den första artikeln analyserar institutionaliseringen av välgörenheten, medan den andra är en studie av hur den politiska och ekonomiska eliten styr sin image i media. Den tredje artikeln undersöker motiveringslogiken bakom välgörenhetsengagemanget. Den sista uppsatsen ser på hur de institutionaliserade välgörenhetsorganisationerna handlar under politiskt turbulenta tider, och hur dessa organisationer uppfattas bland civilsamhällets aktivister. Perioden som studeras sträcker sig från 1990-talet fram till 2016, efter Euromaidan, vilket möjliggör en undersökning av legitimeringsstrategiernas dynamik under relativ stabilitet och politisk turbulens.

Avhandlingen bidrar till förståelsen av oligarkers legitimationsstrategier och elitens roll i utvecklingsekonomier samt i proteströrelser. Resultaten visar att olika kombinationer av socialt och geografiskt definierade målgrupper beror på givarens politiska ambition samt den dynamiska politiska kontexten, där demokratiseringsvågorna har påverkat legitimeringsstrategierna. Den förmögna elitens osynlighet under protesterna 2013-14 tillsammans med deras konformation av normer pekar mot att rika eliter inte är drivkrafter bakom en utveckling i demokratisk utveckling utan snarare respondenter. Vidare belyser denna studie hur olika undergrupperingar av eliten påverkar deras givarorganisationers olika kombinationer av att vilja kompensera staten, konkurrera med staten och förändra staten.

Place, publisher, year, edition, pages
Uppsala: Acta Universitatis Upsaliensis, 2018. p. 90
Series
Uppsala Studies in Economic History, ISSN 0346-6493 ; 113
Keywords
Wealthy elites, oligarchs, legitimacy, philanthropy, media ownership, social change, justification logics, interviews
National Category
Economic History
Identifiers
urn:nbn:se:uu:diva-355296 (URN)978-91-513-0377-2 (ISBN)
Public defence
2018-09-15, Hörsal 2, Ekonomikum, Kyrkogårdsgatan 10, Uppsala, 13:00 (English)
Opponent
Supervisors
Available from: 2018-08-24 Created: 2018-06-28 Last updated: 2018-11-12

Open Access in DiVA

No full text in DiVA

Authority records BETA

Söderbaum, Hanna

Search in DiVA

By author/editor
Söderbaum, Hanna
By organisation
Department of Economic History
Economic HistorySocial Sciences Interdisciplinary

Search outside of DiVA

GoogleGoogle Scholar

urn-nbn

Altmetric score

urn-nbn
Total: 12 hits
CiteExportLink to record
Permanent link

Direct link
Cite
Citation style
  • apa
  • ieee
  • modern-language-association
  • vancouver
  • Other style
More styles
Language
  • de-DE
  • en-GB
  • en-US
  • fi-FI
  • nn-NO
  • nn-NB
  • sv-SE
  • Other locale
More languages
Output format
  • html
  • text
  • asciidoc
  • rtf