Запропонована монографія – це перша спроба системно осмислити український переклад з моменту проголошення незалежності України до початку Великої Війни як важливий дискурсивний феномен та великий «національний проєкт», який виступив своєрідним каталізатором для розщеплення радянського Zeitgeist в Україні завдяки введенню в обіг низки нових тем, ідей та концепцій, заповненню численних лакун, відкриттю нових асоціативних полів і ракурсів бачення, а також актуалізації раніше табуйованих тем і маргінальних явищ. У восьми тематичних розділах, які послідовно та логічно нашаровують виміри сучасного українського перекладацького процесу – від перекладу Біблії та літургії, античної літератури та класики окремих національних літератур до перекладу кіно, театру та мультимодальної літератури, галузевого перекладу, локалізації та сфери усного перекладу, показано також динаміку формування й розгортання модерної україномовної цільової аудиторії, яка розуміє, що усвідомлення власної ідентичності, утвердження Свого постійно відбувається у діалозі з Іншим. Зроблено спробу переосмислити новітній постколоніальний період історії українського перекладу в амбівалентному вимірі націєрозповідності: саме переклад став своєрідним дзеркалом, де відображено тенденції культурного і соціополітичного розвитку України до лютого 2022 року. З огляду на комплексний та багатоаспектний формат це видання буде корисним для широкого кола читачів, серед яких – перекладознавці та літературознавці, історики та соціологи культури, перекладачі та письменники, представники видавничої галузі та сфери культурної дипломатії, широка україномовна громадськість.